Хі ,
Найдено совпадений - 2030 за 1.00 сек.
 1186. Креслення КП - ГАЗ 24 | Компас
хідних даних:
– тип автомобіля: легковий;
– корисне навантаження, включаючи водія: 5 чол. + 50 кг багажу;
– маса спорядженого автомобіля Mо= 1820 кг;
– база автомобіля L = 2,8 м;
– габаритна ширина автомобіля В = 1,8 м;
– габаритна висота автомобіля Н = 1,49 м
– приведений коефіцієнт дорожнього опору ψ = 0,061;
– максимальна швидкість автомобіля Vmax=120 км/год.;
– кпп механічна, чотириступінчаста з синхронізаторами на всіх передачах переднього ходу;
– головна передача гіпоїдна;
– колісна формула 4х2 (задній привід);
– двигун чотиритактний, бензиновий.
Зміст
Завдання
1. Вступ. Аналітичний огляд. Постановка задач
1.1 Вступ
1.2 Аналітичний огляд. Постановка задач
1.3 Розрахунок значень вихідних показників і параметрів
2. Визначення повної маси, осьових навантажень, компонування і колісної формули автомобіля
2.1 Визначення маси автомобіля
2.2 Уточнення колісної формули
2.3 Вибір шин
2.4 Вибір схеми загального компонування автомобіля
2.5 Визначення аеродинамічних характеристик
3. Визначення параметрів трансмісії і побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
3.1 Розрахунок потужності й частоти обертання колінчастого вала двигуна автомобіля
3.2 Розрахунок і побудова зовнішньої швидкісної характеристики двигуна
3.3 Визначення передавальних чисел трансмісії автомобіля
4. Розрахунок тягово-динамічних характеристик і побудова силового балансу автомобіля
4.1 Показники динамічності при рівномірному русі
4.2 Метод силового балансу
4.3 Метод динамічної характеристики
4.4 Показники динамічності автомобіля при нерівномірному русі
5. Розрахунок гальмівних властивостей і паливної економічності автомобіля
5.1 Гальмівні властивості автомобіля
5.2 Паливна характеристика автомобіля
Перелік використаної літератури
Додатки
Дата добавления: 05.04.2017
|
|
1187. Курсовий проект - Розробка валу та розглядання приводу тягнучих роликів | Компас
Вступ
1. Визначення типу виробництва і його характеристика
2. Службове призначення складальної одиниці і деталі
2.1. Опис конструкції та службове призначення складальної одиниці
2.2. Службове призначення деталі
2.3. Службове призначення поверхонь деталі
3. Аналіз технологічності конструкції деталі
4. Виявлення базування деталі в складальній одиниці
5. Вибір вихідної заготовки
6. Основні технологічні задачі, які вирішуються в процесі обробки деталі
7. Вибір методів і кількості переходів обробки поверхонь
8.0бгрунтування схем базування при обробці поверхонь деталі
9. Вибір послідовності обробки поверхонь деталі
10. Розробка маршруту обробки
Список використаної літератури
Додатки
Дата добавления: 05.04.2017
|
1188. Курсовий проект - Інженерний благоустрій житлової групи | АutoCad
І.Загальні положення.
ІІ .Благоустрій території житлової групи.
1.Мережа проїздів та пішохідні шляхи.
2.Майданчики різноманітного призначення.
3.Озеленення території.
Баланс території житлової групи
Техніко-економічні показники та баланс території .
Список літератури
Важливим елементом благоустрою території мікрорайону є мережа проїздів та пішохідні доріжки. Розміщення внутрішніх проїздів мікрорайону приймається в залежності від рішення системи магістралей та вулиць для всього району.
В даній курсовій роботі було запроектовано односторонні проїзди комбінованою схемою руху тупіковою та кільцевою. Проїзди були запроектовані 6 м з них одна смуга 3м придназначена для короткочасного паркування машин. Проїзди розміщені на відстані 5 м від стін будинку, радіус заокруглення -8 м.
Для зв'язку житлового будинку з площадками різного призначення запроектовано пішохідні доріжки по найкоротшим напрямкам шириною 0,75 м.
При озелененні внутрішнього простору використано не значна кількість асортименту декоративної рослинності. Основний відкритий простір займає газон. Для ізоляції дитячих ігрових майданчиків від господарчих зон, проїздів використовуємо низькорослі дерева. Для затінення майданчиків тихого відпочинку були використані дерева зі щільною гроною. Норма озеленення на людину складає 6м2.
Техніко-економічні показники:
Загальна площа території - 2,4132 га
Загальна площа проїздів - 0,1292 га
Загальна площа житлової забудови - 0,3185 га
Загальна площа нежитлової забудови -0,0741 га
Територія для стоянокавтомобілів- 0,0884 га
Площа зелених насаджень - 1,6381 га
Загальна кількість населення - 1,103 тис.чол
Дата добавления: 05.04.2017
|
 1189. Дипломний проект - Розробка системи електропостачання заводу автомобільної техніки у Запорізькій області | Visio
Вступ
1. Технічні умови проектування
1.1. Коротка характеристика підприємства
1.2. Характеристика електроприймачів
1.3. Характеристика джерела живлення.
2. Розрахунок електричних навантажень
2.1. Методика розрахунку
2.2. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 0,38 кВ
2.3. Розрахунок електричних навантажень електроприймачів напругою 10 кВ
2.4. Визначення максимальних навантажень по підприємству
2.5. Визначення центру і даних картограми електричних навантажень
3. Розрахунок параметрів зовнішнього електропостачання
3.1. Вибір напруги і схеми живлення
3.2. Визначення кількості і потужності трансформаторів ГПП
3.3. Вибір живильних ліній.
3.4. Вибір місця розташування і конструкції ГПП
4. Розрахунок параметрів внутрішнього електропостачання
4.1. Вибір напруги розподільної мережі
4.2. Вибір числа, потужності і місця розташування цехових підстанцій
4.3. Визначення потужності, типів і місцеположення компенсуючих пристроїв.
4.4. Вибір кабелів мережі напругою 10 кВ.
5. Розрахунок струмів короткого замикання.
6. Вибір електрообладнання
6.1. Загальні вимоги щодо вибору.
6.2. Вибір вимикачів на напругу 10 кВ.
6.3. Вибір вимикачів і роз'єднувачів на напругу 110 кВ
6.4. Вибір трансформаторів струму.
6.5. Вибір трансформаторів напруги.
6.6. Вибір вимикачів навантаження напругою 10 кВ.
6.7. Вибір захисних апаратів на напругу до 1000 В
7. Електропостачання ділянки ковальського цеху
7.1. Коротка характеристика ділянки
7.2. Характеристика електроприймачів
7.3. Характеристика джерела живлення
7.4. Розрахунок електричних навантажень освітлювальних установок
7.5. Розрахунок електричних навантажень силових електроприймачів
7.6. Визначення максимальних навантажень по ділянці
7.7. Вибір схеми електропостачання ділянки.
7.8. Вибір перерізу проводів і жил кабелів
7.9. Розрахунок струмів короткого замикання
7.10. Вибір захисту електричної мережі і перевірка мережі на захищеність
8. Релейний захист і автоматика
8.1. Загальні положення
8.2. Захист окремих елементів системи електропостачання
8.3. Розрахунок токового захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМЗ-1600/10, що живить УКЕ
8.4. Характеристика схеми захисту.
9. Забезпечення якості електроенергії в електричній мережі заводу
9.1. Корекція сталих відхилень напруги
9.2. Оцінка коливань напруги
9.3. Оцінка несинусоїдальності напруги
9.4. Установка повздовжньо – ємнісної компенсації
10. Охорона праці та техніка безпеки
11. Економічна частина
11.1. Розрахунок загальної суми інвестиційних витрат, яка необхідна для реалізації проекту
11.2. Розрахунок загальної суми річних експлуатаційних витрат
11.3. Розрахунок прибутку від впровадження системи електропостачання
11.4. Визначення результатів, що очікуються, в якості яких виступають чисті грошові потоки
11.5. Розрахунок оціночних показників
12. Цивільна оборона
Перелік використовуваних джерел
Генеральний план розміщення цехів заводу наведено на листі 1. На генплані зображено номера та потужності цехових ТП, марки кабельних ліній 10 кВ, значення та діаграми активних навантажень силових електроприймачів 0,38, 10 кВ та освітлення кожного цеху. Основними електроприймачами є: різні металообробні верстати, крани і тельфери, транспортери, зварювальне устаткування, вентилятори, дугові й індукційні плавильні печі, ковальсько-пресове устаткування, насоси, приводом яких є асинхронні двигуни напругою 10 кВ, компресори, привід яких здійснюється від синхронних двигунів напругою 10 кВ. Усі приймачі електроенергії живляться трифазним змінним струмом частотою 50Гц.
По надійності електропостачання ЕП відносяться до ІІ і ІІІ категорій. Виняток складають електроустаткування сталеливарного, чавуноливарного цехів, компресорної і насосної станцій, що відноситься до І категорії.
В електричній частині проекту виконано розрахунок електричних навантажень методом коефіцієнтів використання максимуму, як по окремим цехам так і в цілому по підприємству Рм.=84587кВт; Qм.=80639 кВАр. В ковальському цеху підрахунок навантажень виконували за методом упорядкованих діаграм. На основі цього розрахунку побудована картограма навантажень. Визначено центр навантажень, виконано вибір схеми та обладнання електропостачання заводу. Передбачено спорудження двохтрансформаторної ГПП напругою 110/10-10 кВ. ГПП з центру навантажень зміщена в бік джерела живлення. План-розріз ГПП 110/10 кВ зображено на листі 2.
Джерелом живлення ГПП є районна підстанція, що знаходиться на балансі «Запоріжжяобленерго» і розташована на відстані 6 км від заводу. Траса від РТП до підприємства проходить як по відкритій місцевості (4,4 км), так і в забудованій міській смузі (1,5 км). Тому для подачі електроенергії в проекті передбачається спорудження повітряної лінії (ПЛ) АС-150 довжиною 4,4 км із кабельною вставкою АШвУ довжиною 1,5 км. З огляду на наявність на підприємстві ЕП І категорії, передбачено дві одноколової лінії напругою 110 кВ на залізобетонних опорах.
На ГПП побудовано ВРП 110 кВ та ЗРПр 10 кВ. У ЗРП знаходяться трансформатори власних потреб ТВП.
Також виконано розрахунок і вибір електрообладнання внутрішнього електропостачання та схеми розподільчої мережі.
Схема внутрішнього електропостачання заводу наведена на листі 3. Тут вказано типи основних електроприймачів, конденсаторних установок, силових трансформаторів. Розподільча мережа напругою 10 кВ виконана кабелями марки ААШвУ (алюмінієві жили, алюмінієва оболонка, в полівінілхлоридному шланзі, з паперовою ізоляцією з підвищеною температурою нагрівання).
Обрано 5 РП-10кВ, 32 ТП-10/0,4кВ: 4 - двохтрансформаторні ТП; 28 – одно трансформаторні ТП.
Для комутації та захисту силових трансформаторів прийнято вимикачі навантаження і запобіжники.
Вибір трансформаторів виконано одночасно з вибором конденсаторів на напругу 0,38 кВ. З метою уникнення плати за реактивну енергію, яка здійснюється згідно «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії…» підприємство зацікавлене в нульовому рівні споживання реактивної потужності на шинах 10 кВ ГПП. Це досягнуто встановленням регульованих конденсаторних установок на шинах 0,4 кВ цехових ТП-10/0,4 кВ та на шинах 10 кВ РП та ГПП.
В електричній частині виконано розрахунок струмів КЗ, виконано вибір електричних апаратів.
У повному об’ємі виконано розрахунок електропостачання дільниці ковальського цеху. План розташування устаткування дільниці ковальського цеху наведено на листі 4.
Розраховані навантаження по окремих вузлах методом упорядкованих діаграм. Цех живиться від ТП-27. Розподільча мережа виконана за змішаною схемою. Живлення силових ЕП здійснюємо за радіальною схемою, інших – за магістральною схемою. Живлення силових пунктів від ТП виконуємо кабелями, прокладеними в каналах у підлозі. Для силових електроприймачів вибрано кабель ААШвУ, для живлення щитів освітлення - кабель АВВГ (гнучкі алювієві жили з полівінілхлоридною ізоляцією та світло-термо-стійкою ПВХ оболонкою).
В розділі «Релейний захист» приведена характеристика захисту електродвигунів до і вище 1000 В, електропічних і конденсаторних установок, шин і силових трансформаторів ГПП. Виконано розрахунок захисту кабельної лінії і цехового трансформатора ТМ3-1000/10. Схема цього захисту наведена на листі 5, де вказано параметри захисту та карта селективності суміжних захистів – електронного реле АЛ-3 захисту КЛ, запобіжників ПКТ захисту трансформатора ТП та автоматичного вимикача Э-16 захисту лінії 0,38 кВ.
Оскільки на заводі планується створення ділянки для контактного електричного зварювання з установками УКЕ, то детальна розробка проекту присвячена забезпеченню якості електроенергії, що наведено на листі 6. При відносно малих значеннях електричних навантажень по нагріву УКЕ створюють великі пікові навантаження і, тим самим, коливання напруги, що може негативно позначатися як на роботі самих електричних установок, так і на роботі інших споживачів електроенергії, що живляться від тих же РП заводу або ТП-10/0,4 кВ цеху.
Окрім УКЕ на підприємстві є споживачі, що впливають на якість електроенергії: дугові сталеплавильні печі (ДСП), що живляться від РП2 через пічні трансформатори типу ЭТМПК – 3200/10, а також високовольтні асинхронні (АД) і синхронні (СД) двигуни, що живляться від РП5 і РП4 відповідно. Специфічним споживачем є також індукційні печі ІЧТ, що живляться від РП3 через пічні трансформатори ЭТМЧ 2000/10.
Розраховано діапазони відхилень напруги в нормальному, післяаварійному та регульованому режимі роботи. Проведена оцінка зниження напруги при пусках АД, коливань напруги, обумовлених ДСП, АД і СД та зниження напруги при роботі установки поздовжньої ємнісної компенсації УПК.
Були визначені розрахункові навантаження і втрати напруги в електричних мережах, що живлять УКЕ заводу. Обрані елементи цехової мережі з УКЕ.
Електрична мережа, обрана для живлення УКЕ, відповідає умовам допустимої втрати напруги. Цього вдалося досягнути низьким завантаженням живлячого трансформатора (кз=328,3/1600=0,205). Такий режим роботи трансформатора ТМЗ–1600/10 є неекономічним.
Економічним засобом підвищення коефіцієнта завантаження трансформатора до оптимального значення 0,9 та можливості живлення від даного трансформатора інших електроприймачів, включаючи освітлювальні установки, є застосування централізованих УПК на стороні 10 кВ трансформатора.
Розраховані та вибрані елементи УПК. Захист від перенапруг на конденсаторах при к.з. за УПК здійснюється за допомогою розрядника FV. При його спрацюванні через реле максимального струму КА и проміжне реле КL вмикається вимикач навантаження QF, шунтуючий БК.
Захист від виникнення ферорезонансних явищ, виникаючих за рахунок наявності вищих гармонік напруги та насичення трансформатора при піках навантаження, досягається підбором шунтуючого опору R2.
Захист від внутрішніх пошкоджень конденсаторів С при пробої секції здійснюється за допомогою внутрішніх індивідуальних запобіжників.
Розрядження конденсаторів при відключені УПК від мережі здійснюється шляхом включення трансформатора напруги TV1, який служить одночасно для контрольних вимірювань. Проаналізовано умови безпечної праці на заводі, необхідні організаційно-технічні заходи для забезпечення на заводі безпечних умов праці. Визначено небезпечні і шкідливі фактори при експлуатації установок повздовжньої компенсації напругою 10 кВ. Розроблені питання безпеки експлуатації цих установок. Розраховано параметри спільного заземлення разом для ТП-10/0,4 кВ цеху та УПК.
Оскільки приміщення підстанції відноситься до категорії виробництва В та до пожеже небезпечної зони П-I (є займисті рідини з температурою спалаху вище 61 0С – конденсаторне масло, ізоляція, ізоляція кабелів), то в проекті розроблені заходи пожежної безпеки для ТП з УПК.
Зроблено оцінку ефективності проекту системи електропостачання заводу автомобільної техніки: розрахований чистий приведений дохід – 8046,21 тис. грн. Це означає, що реальна (дисконтована) віддача від впровадження проекту системи електропостачання на цю величину перевищує інвестиційні вкладення, що становлять з урахуванням ПДВ 18111,26 тис. грн. Індекс доходності складає 1,44. Тобто віддача від впровадження проекту в 1,44 рази перевищує інвестиційні вкладання.
Реальний (дисконтований) період повернення інвестицій – складає 3,46 року. При швидкій реалізації проекту, коли фактори часу майже не впливають на знецінення грошових потоків, що очікуються, цей термін може скоротитися до 1,86 року. Це дає змогу зробити висновок про доцільність реалізації проекту.
Обґрунтовано організаційні питання вимог цивільної оборони на підприємстві.
Дата добавления: 06.04.2017
|
1190. Курсовий проект - Блок - секція 5 - ти поверхова | AutoCad
Вступ
1 Коротка характеристика об’єкту
2 КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН БУДІВНИЦТВА
2.1. Обґрунтування терміну будівництва
2.3. Визначення трудомісткості робіт
2.4. Обґрунтування методів виконання робіт
2.5 Обґрунтування розробленого календарного плану
2.6 Визначення необхідної кількості робітників та будівельних машин
3 СХЕМА ВИКОНАННЯ РОБІТ
3.1 Загальні положення по проектуванню схеми виконання робіт
3.2 Обгрунтування розміщення монтажних кранів і шляхів їх руху
3.2.1 Вибір монтажних кранів за технічними параметрами
3.2.3 Поперечна прив’язка шляхів руху крана
3.2.4 Обгрунтування розміщення тимчасових внутрішньо майданчикових доріг
3.2.5 Обгрунтування розміщення тимчасових зон складування
4 МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БУДІВНИЦТВА
4.1 Розробка графіка постачання матеріалів на об’єкт
4.2 Розрахунок необхідної кількості машин
5 ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ
7 ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Перелік графічних матеріалів:
- схема виконання робіт;
- календарний графік;
- графіки руху робітників; постачання матеріалів; руху будівельних машин;
- розріз по будівельному майданчику із показаною схемою роботи крана;
- схеми строповок конструкцій.
Характеристики конструктивних елементів та рішень:
1) Фундаменти – збірні залізобетонні стрічкові;
2) Стіни зовнішні – легкобетонні армовані блоки товщиною 400мм;
3) Стіни внутрішні – легкобетонні армовані блоки товщиною 300мм;
4) Стіни підпілля – цокольні легкобетонні блоки товщиною 350мм;
5) Перекриття – збірні залізобетонні панелі товщиною 220 мм
(багатопустотні);
6) Перегородки –гіпсобетонні;
7) Покриття – ребристі панелі;
8) Балкони – залізобетонні плити; огородження балконів – метал.
9) Дах плоский з мінімальним ухилом;
10) Покрівля – із рулонних матеріалів; утеплювач перлітобетон;
11) Підлога передбачена: лінелеум, бетон, керамічна плитка;
12) Вікна –дерев’яні;
13) Двері – дерев’яні.
будівельний об’єм - 6430 м3;
будівельна площа - 402 м2;
тривалість зведення об’єкту - 5,5 місяців (враховано 1 місяць – підготовчі роботи);
працеємність зведення об’єкту - 346,83 люд.дні
Дата добавления: 20.04.2017
|
1191. Курсовий проект - Проектування стенда для збирання генераторів | Компас
1 Обґрунтування необхідності розробки конструкції
2 Аналіз існуючих конструкцій
3 Призначення , будова та робота конструкції
4 Розрахунок деталей пристрою
5 Економічне обґрунтування впровадження конструкції
5.1 Матеріали для виготовлення деталей конструкції
5.2 Стандартні вироби
5.3 Роботи на виготовлення деталей по монтажу і наладці конструкції
5.4 Кошторис витрат
5.5 Економія від запровадження конструкції
5.6 Приводимо капіталовкладення до експлуатаційних витрат
5.7 Визначаємо строк окупності капітальних вкладень
5.8 Визначаємо ступінь підвищення продуктивності праці
Технічна характеристика:
Тип - стаціонарний
Привід - пневматичний
Тиск повітря, МПа - 0,63
Зусиля на шток, кН - 13,6
Хід штоку, мм - 130
Дата добавления: 29.04.2017
|
1192. Курсовий проект - Водозабірні споруди роздільного типу з русловим водоприймачем | АutoCad
Вступ
1.Об'єкт водопостачання
2. Вибір джерела водопостачання. Системи і схеми водопостачання
3 Вибір системи водопостачання
4. Вибір схеми і складу споруд системи водопостачання
5. Водозабірні споруди
6. Визначення продуктивності водозабірних споруд
7. Вибір схеми і основного технологічного обладнання водозабірних споруд
8. Гідравлічні розрахунки водозабірних споруд
9. Опис конструктивних рішень
10. Водозабірна споруда і насосна станція першого підйому.
Короткий опис технологічного процесу та аналіз небезпечних і шкідливих факторів при експлуатації.
11. Література
У зв'язку з тим, що в районі розташування об'єкта водопостачання не мається підземних джерел водопостачання з необхідним дебітом, як джерело водопостачання прийнята річка, на березі якої розташоване місто.
Мінімальна витрата води в річці 95-відсоткової забезпеченості становить 18,2 м3/с, а середня секундна витрата води в системі водопостачання при максимальному добовому водоспоживанні 42421 м3 / добу становить:48690 / (24*3600) = 0,49 м3/с.
Відносний відбір води з річки становить:
0,49 / 18,2 * 100% = 2,7%
Проектована система водопостачання I категорії забезпеченості подачі води характеризується:
• по виду джерела водопостачання - з використанням поверхневих вод (річка);
• за способом подачі води - нагнетательная (вода споживачам подається насосами);
• за призначенням - об'єднана (господарсько-питна, виробнича, протипожежна);
• за видами обслуговуваних об'єктів - міська;
• за територіальним охопленням водоспоживачів - централізована, що забезпечує водою всіх споживачів, розташованих в місті;
• за характером використання води - прямоточна (вода після однократного використання транспортується в систему водовідведення); для підприємств застосовується оборотна система водопостачання, при цьому для поповнення оборотних систем застосовується повторне використання води (з технологічного циклу).
Дата добавления: 29.04.2017
|
1193. Курсовий проект - Трубний млин | Компас
Вступ
1. Обгрунтування вибору конструкції
2. Опис конструкції і принцип роботи чотирьохкамерного млина
3.Параметричні розрахунки
3.1 Частота обертання барабана
3.2 Зовнішній діаметр барабана
3.2 Довжина камери
3.3 Діаметр цапфи
3.4 Об’єм камер
3.5 Маса молольних тіл
3.6 Продуктивність млина
3.7 Потужність двигуна урухомника
3.8 Розрахунок сил
4.Розрахунки на міцність
4.1. Розрахунок барабана млина.
4.2 Розрахунок на міцність цапфи млина
4.3 Розрахунки, які підтверджують працездатність машини
ВИСНОВКИ
Література
Додаток
Конструкція трубною багатокамерного млина (ЛС61.103113.000-60ВЗ) наступна: пустотілий циліндричний барабан 5 млина виготовляється зі сталевих аркушів, з'єднаних між собою зварюванням; внутрішня поверхня барабана облицьована футерованими броньовими плитами , відлитими з марганцевистої сталі або з вибіленого чавуну. З торців корпус закритий литими сталевими днищами й , консольні частини яких виконані у вигляді цапф;останніми барабан опирається па підшипники, охолоджувані водою. Питомий тиск, створюваний силами ваги барабана й з'єднаними з ним деталями, а також відцентровими силами інерції, не повинне перевищувати 1,6 МН/м2. Цапфові підшипники заливають низькоолов'яністими бабітами або безолов"яністими цинково-алюмінієвими сплавами. Млин на 28...32% обсягу барабана завантажується тілами, що мелють: кулями в перших камерах і циліндриками /цильпебсом/ -в останній. У цапфі сталевого днища 10 установлені конічні склянки для подачі матеріалу із завантажувальної лійки 9 у барабан. У міру здрібнювання матеріал просувається до міжкамерної перегородки 1 .
Поділ барабана на кілька камер міжкамерними перегородками необхідно для розподілу куль по їх крупнисті по довжині барабана, для того щоб з боку завантажувальної частини розташовувалися більші по розмірах кулі.
Міжкамерні перегородки відрізняються більшою розмаїтістю конструкцій і бувають подвійними (сепараторними й елеваторними> і одинарними (з отворами в центральній частині). Перегородка складається з окремих сталевих сегментів, що кріпляться в центральній частині накладками. У корпусі сегментів є отвори у вигляді шпонкового паза, через які матеріал проходить у сусідню камеру. Перегородки виготовляють із марганцевистої сталі, покритої твердим сплавом.
Остання камера кульовою млина розділяється радіальними перегородками на п'ять секторів. Здрібнювання матеріалу в останній камері повинне досягатися більшою мірою за рахунок стирання.
Циліндрики, що перекочуються по перегородках, сприяють кращому стиранню матеріалу Наявність радіальних перегородок дозволяє зменшити крутний момент, оскільки момент протилежних секторів взаємно врівноважуються.
У розвантажувального днища 3, встановлена діафрагма, що представляє собою дірчасту перегородку із привареними з боку днища радіально спрямованими лопатами.
Матеріал, що пройшов через отвори в діафрагмі, попадає на лопаті й потім з них надходить через овальні отвори в днище, далі - у нижню частину пиловловлюючого кожуха із ситом для вловлювання недоздрібнених шматків матеріалу й залишків тіл що мелють. Матеріал, що пройшов через сито, направляється в бункер-накопичувач і потім у збірник.
Зазор між нерухомим пиловловлюючим кожухом й обертовим корпусом щоб уникнути пилоутворення й переносу повітря ущільнюється. Верхня частина кожуха приєднана до витяжної труби, з'єднаної з аспираційною системою млина, що призначена для відсосу із млина запиленого нагрітого повітря. Інтенсивне виділення теплоти відбувається внаслідок удару куль об матеріал.
Цапфа вихідного днища 4 через патрубок з'єднана з редуктором через шліцьову муфту 2. Барабан млина приводиться в обертання тихохідним синхронним двигуном 8. У приводному вузлі передбачений також допоміжний електродвигун 12, що через редуктор 7 з'єднується зі швидкохідним валом редуктора й забезпечує повільний поворот млина при ремонті й пуску.
Висновки
Були проведені параметричні розрахунки трубного млина 2,2*13м.
Також були розраховані на міцність барабан млина, цапфи млина та проведений розрахунок на довговічність.
Переваги трубного млина полягають у великій продуктивності, стабільності та надійності у роботі,є можливість тонкого помелу, розмаїття конструкцій, а також у великій зносостійкості футерівки.
Через ці переваги трубний млин набув широкого використання у промисловості по виробництву цементу, кераміки та скла, де є важлива тонина помелу.
Дата добавления: 29.04.2017
|
1194. Дипломний проект (технікум) - Дизель - генератор для живлення електроустаткувань | Компас
Вступ-перспективи розвитку поршневих двигунів та машинобудування
1 Конструкторський розділ
1.1 Призначення і характеристика агрегата
1.2 Тепловий розрахунок двигуна
1.3 Динамічний розрахунок двигуна
1.4 Розрахунок основних параметрів системи змащення
1.5 Розрахунок на міцність кришки бачка автоматичного доливання мастила
1.6 Аналіз існуючої конструкції агрегату, двигуна, системи змащення
1.7 Міри по енергозбереженню технічних показників двигуна: по забезпеченню строку необслуговуваної роботи 600 годин
1.8 Опис конструкції агрегату, системи змащення
1.9 Стислий опис конструкції двигуна
1.9.1 Кістяк двигуна
1.9.2 Кривошипно-шатунний механізм
1.9.3 Механізм газорозподілу
1.9.4 Система охолодження Схема системи
1.9.5 Система паливоподавання. Схема системи
1.9.6 Система автоматики 3-го ступеня. Структурна схема
1.10 Стисла інструкція по догляду за агрегатом
1.11 Стисла інструкція по підготовці двигуна до пуску, обслуговуванню під час роботи і зупинки
2 Технологічний розділ
2.1 Вибір та обгрунтування типу виробництва
2.2 Технологічний аналіз заданої складальної одиниці
2.3 Аналіз існуючого технологічного процесу заданої складальної одиниці
2.4 Оформлений на картах технологічний процес заданої складальної одиниці
2.5 Вибір обладнання, приладів і інструмента
2.6 Визначення технічних норм часу на задану складальну одиницю та довантаження іншими складальними одиницями
2.7 Обгрунтування розміщення обладнання на спроектованій дільниці
3 Розділ охорони праці
3.1 Організація робочого місця по одній із професій дільниці слюсаря - складальника
3.2 Заходи по охороні праці на дільниці складанні бачка автоматичного доливання масла
3.3 Протипожежні засоби та заходи на дільниці складанні бачка автоматичного доливання мастила
3.4 Заходи по безпеці життєдіяльності
4 Організаційно-економічний розділ
4.1 Визначення потрібної кількості обладнання та коефіцієнта завантаження
4.2 Визначення потрібної кількості працюючих дільниці
4.3 Визначення річного фонду заробітної платні для працюючих дільниці
4.4 Визначення собівартості заданої складальної одиниці
4.5 Визначення техніко-економічних показників дільниці
4.6 Порівняння заводської собівартості з проектною по статтях витрат
4.7 Аналіз економічної ефективності розробленого проекту
Література
Ціллю даної роботи являється розрахунок дизель-генератора для живлення електроустаткувань, розрахунок системи змащення двигуна. . Особливість двигуна - 600 годин необсуговуваної роботи, що вимагає автоматизувати двигун за 3 ступінню. Дипломний проект включає в себе тепловий та динамічний розрахунок. Розрахунки основних параметрів системи змащення. Опис конструкції двигуна. Інструкції по догляду та підготовки до пуску, обслуговуванню під час роботи агрегату. Технологічний розділ, який виконується для бачка автоматичного доливання мастила, включає в себе пункти вибору типу виробництва, аналізу технологічного процесу, оформлення карт, вибір обладнання та інструменту, визначення норм часу, розміщення обладнання на дільниці.. Розділ охорони праці з розрахунками параметрів в цеху. Організаційно-економічний розділ ціль якого визначити собівартість складальної одиниці та визначити економічний ефект розробленого проекту.
Ціль конструкторського розрахунку складається в тому щоб розрахувати всі основні параметри двигуна.
Умови завдання:
Nе = 27кВт – ефективна потужність дизеля;
n = 1000 хв-1 – частота обертання колінчастого вала;
Вихідні данні:
ηг = 0,92 – ККД генератора
і = 4 – число циліндрів;
Е = 15 – ступінь стиску
Pz = 7 МПа – тиск у кінці згоряння
Ро = 0,1 МПа – тиск навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
То = 300 К – температура навколишнього середовища ДСТУ 10150-88
Рг = 0,012 МПа – тиск залишкових газів
а = 1,6 – коефіцієнт надлишку повітря
Тг = 700 К – температура залишкових газів
yг = 0,03 – коефіцієнт залишкових газів
е= 0,8 – коефіцієнт використання тепла
ф = 0,95 – коефіцієнт округлення індикаторної діаграми
nм = 0,85 – механічний ККД
Паливо – дизельне по ДСТУ 3868-99
Елементарний склад: С = 0,87 кг/кг; Н = 0,126 кг/кг; О = 0,004 кг/кг.
Нижча теплотворна здатність Q = 42500 кДж/кг
Висновок: Потужність двигуна 27 кВт при частоті обертання 1000 хв-1, забезпечується 4-х циліндровим довгохідним двигуном з ходом поршня 130 мм та діаметром циліндра 110 мм, без наддуву.
Робота включає 5 креслень: Габаритне креслення дизель-генератора, креслення бачка автоматичного доливання мастила, кришки бачка, планування дільниці та схема системи змащення двигуна.
Дата добавления: 30.04.2017
|
 1195. ЕП ЕМО Реконструкція приміщення гуртожитку під житло в смт. Маневичі Волинської області | АutoCad
Проектом передбачено в точці забезпечення потужності влаштування відгалуження від високовольтних ліній напругою 10 кВ, до проектної підстанції 2КТПГС, для цього передбачено встановитидві додаткові опори ПЛ 10 кВ, на котрих монтуються роз'єднувачі.
Проектом також передбачено влаштування кабельних ліній живлення житлового багатоквартирного будинку.
В точці приєднання кабельних ліній живлення житлового будинку РУ 0,4 кВ в кожній секції встановлено два автоматичні вимикачі на струм 400 А. Для забезпечення живлення споживачів ІІ категорії передбачений секційний рубильник на струм 400 А, котрий в разі зникнення напруги на шинах одного з трансформаторів обслуговуючий персонал може перемкнути на живлення секції від іншого трансформатора
КЛ-0,4 кВ від проектного КТП до ввідно розподільчих пунктів ВРП1 та ВРП2 (у приміщенні електрощитової житлового будинку) передбачено виконати кабелями АВБбШвнг 4х240, до кожного ВРП по дві взаєморезервовані кабельні лінії живлення від секції №1 та секції №2 трансформаторів Т1 та Т2.
Розрахунковий облік активної та реактивної електроенергії виконується
в РУ 0,4 кВ проектованої КТП, згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2303 (Iн=5А 380В, 50Гц).
Електричні мережі
Проектом передбачено встановлення двох ввідно-розподільчих ппунктів ВРП1 та ВРП2 (2хВРУ-1-28-20) для окремого живлення квартир під'їзду №1 та під'їзду №2. Ввідно розподільчі пристрої встановлюються в приміщенні електрощитової, в кожному з них за допомогою двох багатофункціональних лічильників типу НІК-2305 (Iн=5А 380В, 50Гц) передбачено облік споживання електроенергії електрообладнанням квартир та окремо електрообладнанням загальнобудинкових приміщень.
Від ВРП1 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №1, для цього у ВРП1 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі.
Від ВРП2 передбачена окрема лінія живлення до кожного поверхового обліково- розподільчого щита ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 та лінія живлення електрообладнання загальнобудинкових приміщень під'їзду №2, для цього у ВРП2 передбачено 6 трифазних автоматичних вимикачів на струм 63 А. Кабельні лінії живлення до поверхових щитів прокладати кабелем типу ВВГнг 5х25 приховано в підлозі, під штукатуркою і в кабельному каналі та відкрито у техпідпіллі.
Поверхові обліково-розподільчі щити встановлюються у коридорах і приміщеннях сходових кліток, в них згідно технічних умов за допомогою багатофункціональних лічильників типу PJ НІК-2102 (Iн=5(60)А 220В, 50Гц) передбачено поквартирний облік електроенергії. На кожній лінії до квартирного обліку розміщений диференційний автоматичний вимикач для захисту від струмів витоку, перенапруг і короткого замикання.
Від поверхових обліково-розподільчих щитів ЩОР1-1,...,ЩОР5-1 і ЩОР1-2,...,ЩОР5-2 живляться квартирні розподільчі щити ЩР1-ЩР42 (КМПн-2/9), в котрих розміщені автоматичні вимикачі для захисту групових ліній живлення освітлення, розеточної мережі квартир та силового електрообладнання.
Групова силова мережа виконується кабелем ВВГ, який прокладаються по стінах (на скобах), під штуатуркою та в підлозі в ПВХ трубі.
Групова освітлювальна мережа виконується від щитів освітлення ЩО1 та ЩО2 (встановлених в коридорах на поверхах). Прокладання групової освітлювальної мереж здійснюється під штукатуркою.
Проектом передбачені наступні види освітлення:
- робоче;
- евакуаційне (в коридорах аварійні світлові вказівники "Вихід")
- ремонтне (в приміщенні існуючої щитової).
На головних та евакуаційних виходах з житлового будинку, та на поверхах на виходах на сходові клітки над прорізом дверей на висоті не менше, ніж 2,2м від підлоги встановлюються світлові вказівники виходу типу ДБО-01, мережа живлення котрих виконується вогнетривким кабелем JE-H(St)H-Bd-FE180/T30.
Напруга в мережі робочого та аварійного освітлення 220В, ремонтного 24В.
Для освітлення прийняті світильники з лампами розжарювання. Герметичні світильники встановлюються в ванних кімнатах та зовні будівлі над ганками. Для освітлення кімнат і спалень передбачено світильники із лампами розжарення відповідної потужності.
Освітлювальна мережа виконується впотай під штукатуркою по стінах та по стелі, кабелем ВВГ.
Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Монтаж освітлювальної мережі вести після завершення монтажу сантехнічного обладнання.
Висота установки штепсельних розеток та вимикачів - 0,8 м. Штепсельні розетки передбачені з пристроєм, що закриває гніздо, якщо штепсельну вилку вийнято.
Всі лінії, якими заживлені світильники та розетки виконуються трипровідними (фазний -L, нульовий робочий - N та захисний - РЕ провідники), у кімнатах чотирипровідними.
Забороняється об'єднання нульових робочих та захисних провідників різних групових ліній. Нульовий робочий та захисний провідники не дозволяється підключати на щитках під загальний контактний зажим.
Електропроводки повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або паралельно краю стін приміщення на відстані не більше ніж 150мм від перекриття і не більше ніж 500мм від підлоги.
Проектом передбачено виконання основної та додаткової системи зрівнювання потенціалів квартир. Як головна заземлюча шина використовується шина РEN розподільчого щита.(див. ЕМО-42)
Загальні дані.
План електропостачання.
Приєднання ПЛ-10кВ та ПЛІ-0,4кВ до КТП-100.
Схема електрична принципова шафи обліку ШО зовнішнього встановлення.
Пересічення ПЛІ-0.4 кВ з дорогою. Деталь заземлення.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектній опорі №1 та існуючій опорі УПс-2.
Підвішування ПЛІ-0,4 кВ на проектних опорах №2 та №3. Монтаж шафи обліку ШО.
Проміжна проектна опора Пс-2. Схема розміщенння.
Кутова проектна опора Кс-2. Схема розміщення.
Металічні конструкції і лінійна арматура для кріплення проводуна опорах типу УАс-2 і УПс-2.
Дата добавления: 03.05.2017
|
1196. Дипломний проект (коледж) - Електропривод баштового крану КБ-605 вантажопідйомністю 12 т | АutoCad
Вступ
Загальна частина
1.1 Загальні відомості про баштові крани
1.2 Класифікація баштових кранів
1.3 Опис кранових електродвигунів
Спеціальна частина
2.1 Вимоги до електроприводу кранів
2.2 Розрахунок та вибір потужності двигуна механізму підйому баштового крану
2.3 Побудова механічної характеристики та навантажувальної діаграми
2.4 Перевірка двигуна на відповідність заданому режиму роботи
2.5 Вибір та обґрунтування схеми керування електроприводом механізму підйома
2.6 Опис елементів схеми керування
2.7 Вибір гальма. Опис гальмівного пристрою
2.8 Вибір кінцевих вимикачів
2.9 Опис роботи схеми керування двигуном механізму підйома
Технологічна частина
3.1Загальні відомості про монтаж електрообладнання баштового крану
3.2 Основні неполадки в роботі двигуна підйома та методи їх усунення
Організація виробництва
4.1 Організація й обслуговування робочих місць
4.2 Поділ і кооперація праці на підприємстві
4.3 Визначення чисельності робітників бригади
Економічна частина
5.1 Розрахунок вартості матеріальних витрат
5.2 Розрахунок фонду оплати праці робітників бригади
5.3 Визначення виробничої вартості монтажу
5.4 Техніко – економічні показники роботи бригади по виконанню монтажу
Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки
6.1 Заходи щодо техніки безпеки та протипожежної техніки при обслуговуванні електроприводу крану
6.2 Пожежо та вибухонебезпека на виробництві
Охорона навколишнього середовища
7.1 Шумове, вібраційне та електромагнітне забруднення
Література
Вхідні дані для розрахунку:
номінальна вантажопідйомність - mн=12000 кг
маса вантажопідйомного пристрою - m0=210 кг
швидкість підйому номінального вантажу - V = 0,25 м/с
діаметр вантажного барабану - Dб = 0,6 м
кратність поліспасту - k = 3
передаточне число - і = 30
к.к.д. механізму при роботі з номінальним вантажем - м = 0,84
к.к.д. механізму на холостому ходу - 0 = 0,13
к.к.д. поліспасту - п = 0,95
висота підйому - Н = 57,6 м
тривалість включення - ПВ = 40%
Дата добавления: 03.05.2017
|
1197. Курсовий проект - Двоповерховий цивільний будинок з дрібнорозмірних елементів | AutoCad
Курсовий проект складається з двох частин: графічної частини і пояснювальної записки.
Графічна частина складається з 5 аркушів А3 формату:
- фасади;
- генеральний план;
- плани поверхів;
- розрізи;
- план фундаменту;
- план перекриття;
- план даху;
- план крокв;
- вузли.
Пояснювальна записка складається з 22 сторінок та таких розділів:
- загальні положення;
- генеральний план;
- архітектурно-планувальні рішення;
- конструктивні рішення ;
- інженерне обладнання будинку;
ЗМІСТ:
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 . ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1 Вхідні данні для проектування
1.2 Характеристика об’єкту та району будівництва
РОЗДІЛ 2. ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПЛАН
2.1 Основні планувальні рішення
2.2 Техніко – економічні показники
РОЗДІЛ 3. АРХІТЕКТУРНО – ПЛАНУВАЛЬНІ РІШЕННЯ
3.1 Короткий опис і обґрунтування архітектурних рішень та їх відповідність функціональному призначенню об’єкту
3.2 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни
РОЗДІЛ 4. КОНСТРУКТИВНІ РІШЕННЯ
4.1 Основні рішення за прийнятою конструктивною схемою об’єкту
РОЗДІЛ 5. ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ БУДИНКУ
5.1 Належне обґрунтування принципових рішень щодо його інженерного обладнання – вентиляції, опалення, систем водопостачання та каналізації
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Дата добавления: 07.05.2017
|
1198. Дипломний проект - Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно з модернізацією дискової борони | Компас
Реферат
Вступ
1.Аналіз виробничо-господарської діяльності господарства
1.1.Об'єкт дипломного проектування
1.2.Структура земельних угідь
1.3.Сівообороти та структура посівних площ
1.4.Урожайність сільськогосподарських культур
1.5.Технічна оснащеність господарства
1.6.Показники використання машинно-тракторного парку
1.7.Виводи і пропозиції
2.Характеристика умов виробництва кукурудзи на зерно
2.1.Грунтово-кліматична характеристика зони (господарства) виробництва культури
2.1.1.Клімат
2.1.2.Рельєф
2.1.3.Конфігурація полів
2.2.Фізико-механічні властивості ґрунту, їх структура та хімічний склад
3.Сучасна технологія виробництва кукурудзи на зерно
3.1.Сутність і інтенсивної технології кукурудзи на зерно
3.2.Агротехніка вирощування і збирання кукурудзи на зерно по інтенсивній технології
3.2.1.Місце кукурудзи у сівообороті
3.2.2.Підготовка ґрунту, внесення добрив і гербіцидів
3.2.3.Підготовка до сівби і сівба. Обробіток посівного матеріалу
3.2.4.Догляд за посівами (при необхідності)
3.2.5.Збирання урожаю
4.Конструктивна частина. Розробка дискової фрези
4.1.Спосіб обробки ґрунту
4.2.Коротка характеристика машин для виконання поверхневого обробітку ґрунту
4.3.Опис базової машини
4.4.Агротехнічні і економічні вимоги, які висуваються до проектованої машини
4.5.Недоліки базової моделі і задачі конструкторської частини
4.6.Технологічний і конструктивний розрахунок
4.7.Розрахунок основних розмірів дисків борони
4.8.Кінематичний розрахунок
4.9.Розрахунок витрат потужності
4.10.Розрахунок болтового з'єднання на зріз
5.Організація експлуатації дискової борони
5.1.Опис конструктивних змін базової моделі
5.2.Підготовка поля для боронування новою дисковою бороною
5.3Підготовка дискової борони до роботи
5.4.Техобслуговування і зберігання дискової борони
6.Охорона праці
7.Екологія
8.Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно
Висновки
Література
Графічні матеріали:
Карта землекористування
Iнтенсивна технологія виробництва кукурудзи
Операційно-технологічна карта
Схема механізму підйому
Електрична схема
Техніко економічні показники
Борона
Креслення складальний одиниць:
Штанга тягова
Диск гладский
Брус
Проушина
Накладка
Штирь
Пластина
Причіпна дискова борона БДС-3,5 призначена для лущення ґрунту після збирання зернових культур, догляду за парами, розробки шарів і розмільчення грудок після оранки. Глибина обробки ґрунту борони становить 14...15 см.
Борона має раму, до якої кріпиться брусся з чотирма секціями і гідравлічним механізмом їх підйому.
Робочий орган борони - стальний загострений сферичний диск діаметром 450 або 510 мм. Визначена їх кількість, набрана на вісь, складає батарею. Для лущильника стерні диски встановлюють з кутом атаки 30...З5 . при використанні лущильника, як борони, кут атаки дисків зменшується до 15...25°.
1.Застосування в господарстві механізована технологія вирощування та збирання кукурудзи на зерно має ряд організаційних, технологічних і технічних недоліків, має місце велика кількість операцій по підготовці ґрунту і догляду за посівами, недостатньо використовуються мінеральні, органічні добрива і гербіциди, що приводять до низької врожайності та високої собівартості зерна.
2.Розроблений технологічний процес вирощування та збирання кукурудзи на зерно забезпечить ресурсозбереження, ріст продуктивності праці, зниження собівартості продукції.
3.Розроблена конструкція ротаційної борони дозволить значно якісніше проводити обробіток ґрунту.
4.Розроблені в дипломному проекті заходи по усуненню травматизму і охорони навколишнього середовища при вирощуванні та збирання кукурудзи можуть бути впроваджені в господарстві.
5.При впровадженні проектуємої технології виробництва кукурудзи на зерно на площі 100 га в агрофірмі собівартість зерна знизиться з 266,2 грн/т до 218 грн/т. Рівень рентабельності складе 23,64 %. Економічний ефект складе 58740 грн.
Дата добавления: 09.05.2017
|
1199. Курсовий проект (технікум) - Розрахунок вулканізаційної дільниці комплексного АТП | Компас
Вступ
1 Загальна частина
1.1 Склад проекту
1.2 Вихідні дані
1.3 Коротка технічна характеристика автомобіля ГАЗ-52
1.4 Перелік нормативних документів , на які є посилання в проекті
2 Технологічний розділ
2.1 Розрахунок річної виробничої програми АТП
2.1.1 Вибір і корегування нормативної періодичності ТО і пробігу до КР
2.1.2 Визначення кількості ТО, КР на один автомобіль за цикл
2.1.3 Визначення кількості ТО на один автомобіль і весь парк за рік
2.1.4 Розрахунок коефіцієнта використання парку
2.1.5 Розрахунок річного пробігу по парку
2.1.6 Визначення кількості діагностичних дій на весь парк за рік
2.1.7 Визначення добової програми з ТО і діагностування автомобілів
2.1.8. Побудова графіка ТО і ремонту на рік
2.2 Розрахунок річного обсягу робіт і кількості виробничих працівників
2.2.1 Вибір і корегування нормативних трудомісткостей
2.2.2 Розрахунок річного обсягу робіт по ТО і ПР
2.2.3 Розрахунок річного обсягу робіт із самообслуговування підприємства
2.2.4 Визначення загальної трудомісткості по АТП
2.2.5 Розподіл обсягу робіт ТО і ПР автомобілів по виробничих зонах
2.2.6 Розподіл обсягу робіт із самообслуговування АТП
2.2.7 Розрахунок річного обсягу робіт із діагностування Д-1, Д-2
2.2.8 Розрахунок кількості виробничих працівників
2.2.8.1Розрахунок технологічно-необхідної кількості робітників
2.2.8.2Розрахунок штатної кількості робітників
2.3 Розрахунок виробничої дільниці
2.3.1 Розрахунок трудомісткості робіт на дільниці
2.3.2 Розрахунок кількості робочих постів (ліній) для зони
2.3.3 Розрахунок кількості виробничих працівників і розподіл їх по робочих місцях і постах
2.3.4 Вибір обладнання
2.3.5 Розрахунок площі дільниці
2.3.6 Вибір методу організації робіт
2.3.7 Вибір і описання технологічного процесу на дільниці
2.3.8 Побудова технологічної операційної карти для даної дільниці
3 Конструкторський розділ
3.1 Призначення і місце, застосування пристрою
3.2 Конструкція і принцип дії пристосування
3.3 Розрахунки на міцність
4 Заходи по НОП і ТБ
5 Охорона навколишнього середовища
6 Висновок
7 Список літератури
8 Додатки
Аркуш1 (формат А1): План-схема вулканізаційної дільниці.
Аркуш 2 (формат А1): Загальний вигляд пристосування(формат А2) і 4 шт робочих кресленнь деталей пристосування (формати А4)- Лапа, Планка, Подушка лапи, Стойка.
Вихідні дані та особливості умови для виконання проекту:
1. Марка автомобіля –ГАЗ -52;
2. інвертарна кількість автомобілів в авто підприємстві (Аі) – 50 одиниць;
3. стан автомобілів:технічний стан автомобілів: до капітального ремонту (КР) – 50%;технічний стан автомобілів: після капітального ремонту (КР) –50%;
4. кількість днів роботи автомобілів в році (Дрр) – 258 днів;
5. час транспортування автомобіля у капітальний ремонт (Дт) – 1 день;
6. середньодобовий пробіг автомобіля (Lсд) – 87 км;
7. категорія умов експлуатвції –IІІ;
8. клімат, в якому проходить експлуатація автомобілів – помірний;
9 нормативний пробіг до капітального ремонту 210000 км
Корегуючі коефіцієнти для розрахунку міжремонтних пробігів:
1. К1=0,8,коефіцієнт, що враховує умови експлуатації;
2. К2=1, коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу;
3. К3=1 коефіцієнт, що враховує природно-кліматичні умови;
4. К4=1 коефіцієнт, що враховує пробіг з початку експлуатації;
5. К5=1,15 коефіцієнт, що враховує розмір автопідприємства
Нормативні пробіги до ТО для автомобіля ГАЗ-52
1. Пробіг до першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……..L1(н)=4000 км
2. Пробіг до другого технічного обслуговування (ТО-2), …….L2(н)= 16000 км
3. Пробіг до капітального ремонту(КР),…………………….. Lкр(н) =210000 км
Нормативна трудомісткість виконання ТО
1. Щоденного обслуговування (ЩО)………………………..tщо(н)=0,3 люд.-год
2. Першого технічного обслуговування ( ТО-1), ……………..t1(н)=3 люд.-год
3. Другого технічного обслуговування (ТО-2)……………….t2(н)=12 люд.-год
4. Поточного ремонту (ПР), ………………………….tпр(н)=2 люд.-год/1000км
Виконання курсового проекту дає змогу підвищити рівень підготовки спеціаліста, для забезпечення правильної експулатації рухомогу складу, технічної екплуатації автомобільного транспорту, що забезпечує підвищення рівня надійності роботи, безпеки руху, економії паливно-мастильних матеріалів, раціонального використання автомобільних запчастин, створення комфортних умов роботи працівників, зменшення простою рухомого складу що впливає на зниження затрат,на утримання автотранспорту та зниження собівартості перевезень вантажу та пасажирів.
Також виконання курсового проекту дає змогу навчитися вибирати періодичності ТО і пробігу до КР, скільки потрібно ТО і КР в залежності від його пробігу.
Отже, основною метою технічної експулатації автомобілів є зниження затрат на підтримання працездатності автомобіля в заданих умовах експулатації.
Основні показники проекту:
Коефіціент технічної готовності Lт= 0,95
Коефіціент використання αв = 0.64
Lр – річний пробіг 1-го автомобіля = 21323км.
Lрр – річний пробіг всіх автомобілів = 1016160км.
Загальна трудомісткість Σтатп = 5522 люд.год
Трудомісткість виконання робіт вулканізаторної дільниці разом із щиномонтажною Тділ.=117,13 люд.год
Кількість ТО-1 одного авт. за рік N1 = 5
Кількість ТО-2 всіх авт. за рік N2 = 2
Дата добавления: 10.05.2017
|
1200. Дипломний проект - Комплексна механізація виробництва озимої пшениці на зерно в господарстві з удосконаленням культиватора КПГ-250 | Компас
1.Аналіз господарства
2.Технологічна карта
3.Графіки завантаження
4.Операційна карта
5.Знаряддя на базі плоскоріза КПГ-250М
6.Щілеріз з плоскоріжучою лапою
7.Пристрій для очищення молотилки комбайна
8.Техніко економічні показники в-в
9.Техніко економічні показники
Креслення деталей: Кронштейн, Вал колеса, Стійка щілина, Долото, Болт, Косинка стійки, Ніж, Проміжна ланка, Корпус культиваторної лапи, Планка кріплення культиваторної лапи
Зміст
Відомість дипломного проекту
Реферат
Вступ
1.Виробничо – технічна характеристика господарства
1.1.Короткі відомості про господарство
1.2.Аналіз виробничої діяльності
1.3.Стан технічного обслуговування МТП
2.Комплексна механізація виробництва озимої пшениці
2.1.Біологічні особливості озимої пшениці
2.2.Програмування врожайності
2.3.Технологія виробництва озимої пшениці на зерно
2.3.1.Основний обробіток ґрунту
2.3.2.Внесення добрив
2.3.3.Посів культури
2.3.4.Догляд за посівами
2.3.5.Збирання озимої пшениці
2.4.Складання технологічної карти на виробництво озимої пшениці
2.5.Обґрунтування складу агрегатів
2.6.Вибір складу комплексу машин
3.Організація роботи спеціалізованої механізованої ланки
3.1.Складання операційної карти на щілювання
3.2.Організація роботи спеціалізованої механізованої ланки
4.Конструкторська розробка. Щілювач на основі культиватора КПГ-250
4.1.Обґрунтування необхідності конструкції
4.2.Будова пристрою та його робота
4.3.Розрахунок деталей пристрою.
4.3.1.Розрахунок болтів на зрізання
4.3.2.Розрахунок зварювальних швів на розривання
5.Охорона праці
5.1.Небезпечні та шкідливі виробничі фактори
5.2.Аналіз стану охорони праці в господарстві
5.3.Проект заходів з охорони праці
5.4.Вимоги безпеки, розрахунок потреби засобів захисту
5.5.Пожежна безпека
5.6.Конструкторська розробка з техніки вимог безпеки
6.Техніко – економічна оцінка дипломного проекту
6.1.Розрахунок економічних показників виробництва озимої пшениці
6.2.Економічна ефективність дипломного проекту
7.Екологічна експертиза дипломного проекту
8.Цивільна оборона
Висновки
Використана література
Додатки
Дата добавления: 10.05.2017
|
© Rundex 1.2 |
